|
|
|
|
|
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фраґменти ікон зі збірки музею ЛДС і ЛБА 1930-их рр.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Зліва: |
|
Дарунки Папи Павла VI для музею УКУ в Римі |
|
|
|
| Справа: |
|
Папа Павло VI оглядає експозицію музею УКУ в Римі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| Зліва: |
|
Музей патріарха Йосифа Сліпого в ЛБА |
|
|
|
| Справа: |
|
Експозиція про підпілля УГКЦ в семінарській кімнаті ім. Ірини Шипули(ЛБА) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Управа читальні ім. о. Маркіяна Шашкевича при ГКБА у Львові 1938р.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У читальному залі ЛБА
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|

У 1932 р. розпочав своє існування музей Греко-Католицької Богословської Академії Прихильне ставлення священства до ідеї музею при Академії та розуміння його потреби існування, зусилля ректора Академії у збиранні зумовили те, що збірки музею почали розростатись щораз більше, переступаючи початково намічені вузькі рамки. Всього в 1932-34 рр. музей Богословської Академії нараховував 808 експонатів. Під керівництвом доктора Михайла Драґана в академічному році 1934-35 колекція музею поповнилась 159 предметами, в 1935-36 рр. – 145 предметами, а в 1936-37 рр. – 262 предметами. Після окупації Галичини більшовиками в 1939 р. колекцію музею було розформовано: археологічні матеріали передали історичному музею, етнографічні матеріали – музею НТШ.
З 1966 р.після заснування Українського Католицького Університету в Римі (1963 р.) почав функціонувати Український музей. Першим упорядником музею був проф. Гординський. Музей начисляє понад 2000 експонатів і має два відділи: мистецький і археологічно-природоописний. З 1971 р. в 50 кімнатах будинку при церкві свв. Сергія і Вакха (осередок української парафії в Римі) розміщено музей мистецтва Українського Католицького Університету ім. св. Климентія Папи.
У вересні 1997 р. в приміщенні ЛБА стараннями та коштами д-ра Романа Смика, греко-католицької інтеліґенції Львова, при сприянні ректорату і колективу Академії було відкрито меморіальний музей Патріарха УГКЦ Кардинала Йосифа Сліпого. Експозицію музею побудовано на основі матеріалів із збірки д-ра Смика а також сучасних філателістичних матеріалів зі збірки п. Романа Бишкевича, інших документів і матеріалів.
У 2001 р. в семінарській кімнаті ім. І. Шипули Інституту Історії Церкви на основі матеріалів архіву Інституту було створено постійнодіючу експозицію, яка ілюструє історію УГКЦ в період підпілля (1946-1989 рр.). Тематика експозиції висвітлює такі аспекти: митрополит А.Шептицький, Й.Сліпий; навчання в ЛБА до 1944 р.; початок репресій проти духовенства УГКЦ; перебування священиків УГКЦ та їхніх родини на засланні; єпископи-мученики; обряди на засланні (1950-60-ті рр.); роль монахинь і мирянок в підпіллі; підпільні семінарії, підпільні свячення; обряди у підпіллі у 1970-80-их рр.; вихід з підпілля.
|
Бібліотека Богословської Академії
|
|
|
|
|
|
|
|
Бібліотека Богословської Академії постала із книгозбірні Семінарії та Богословського Наукового Товариства. У 1932-33 рр. її очолив маґістр Ярослав Чума, який організував роботу бібліотеки на науковому рівні, провів каталогізацію творів за авторами, запровадив обмін літературою з цілим рядом крайових та іноземних видавництв. Бібліотека розташовувалась у двох великих залах під вежею в приміщенні Академії і була поділена на 14 відділів. У 1938 р. бібліотека нараховувала 5939 томів. 15 вересня 1939 р. під час бомбардування було зруйновано церкву Св. Духа, а разом з нею і бібліотеку Богословської Академії.
Сучасна бібліотека Богословської Академії нараховує 70 тисяч одиниць збереження. Основний профіль комплектування – гуманітарні науки. Бібліотека ЛБА – один з провідних центрів богословської літератури в Україні. Серед спеціальних збірок бібліотеки – колекція з історії та культури Візантії.
|