Отець Мулярчук в домашній каплиці.
м. Поморяни, 1970 р.
|
|
У часи катакомбної Церкви миряни греко-католики продовжували плекати різні форми благочестя. Підпільні священики в таких умовах не могли обслуговувати всіх вірних досить часто, тому широкого розповсюдження набули самостійні відправи та різного роду релігійні практики. В багатьох селах, де церкви були зачинені, миряни збирались і відправляли Літургії без священика, опускаючи ті частини, де мав промовляти священик. Влаштовувалися “домашні церкви“, в яких зберігалися Святі Тайни і куди підпільні священики й вірні приходили на таємні Служби Божі. По хатах і квартирах збиралися родинами на спільні молитви (Хресну Дорогу, співані молебні, вервицю тощо) самі миряни. Проводилися інтронізації (посвяти родин Христовому Серцю). Зростали релігійні мирянські організації Апостольства молитви, Братства Матері Божої Неустанної Помочі (інша їхня назва — Третій чин ЧНІ). У часі підпілля було створено Третій чин ЧСВВ. Іноді навіть державні службовці та члени комуністичної партії поряд із звичайними вірними таємно брали шлюби.
Довідка старшого інспектора Ради у справах релігій при Раді Міністрів УРСР М.Божка про факти підпільної діяльності греко-католицьких священиків і монахів на території Львівської області (10 грудня 1979 р. ):
|
“униатство осуществляет свою деятельность частным образом. В большинстве случаев богослужения и обряды совершаются нелегально, в домашних церквушках униатского духовенства, в своеобразных монастырях или на домах верующих.
...“
|
|
