Єпископи на Красній площі в Москві вимагають леґалізації УГКЦ.
Вірні УГКЦ під час голодування в Москві на Арбаті (червень 1989 р.).
|
|
Починаючи з другої половини 1950-их р. вірні й духовенство неодноразово ставили перед владою вимогу реєстрації греко-католицьких громад як одну з передумов визнання УГКЦ державою. Особливо багато петицій подавали в кінці 1970-их- на початку 1980-их рр. Вимога ”леґалізації УГКЦ” була однією з основних у русі за демократизацію суспільства в 1987-1989 рр. Цьому чимало сприяла діяльність Ініціативної групи для захисту прав віруючих та Церкви(1982-1984) та її наступника — Комітету захисту УГКЦ (1987-1989).
Найважливішими подіями того часу були: відкритий лист про вихід з підпілля, оприлюднений на початку серпня 1987 р. невеликою групою українського католицького духовенства, монахів і мирян на чолі з єпископом Павлом (Василиком); святкування 1000-ліття Хрещення України-Руси; поїздки єпископів до Москви, голодування на Арбаті, відкриті греко-католицькі відправи на подвір’ї костелу кармелітів босих, два велелюдні походи до церкви Юра у Львові, перехід пароха Преображенської церкви до УГКЦ та отримання греко-католиками права офіційно реєструватися як релігійні об’єднання (20.11.1989). |
