Офіційна хроніка собору греко-католицької Церкви в м. Львові 8

Матеріяли Львівського псевдособору 1946 р. є унікальним джерелом, котре - свідомо чи мимохіть - вказує на його нелегітимність як з точки зору державного права, так і церковного права. Завдяки зусиллям о. Гавриїла Костельника, редактора «соборових» документів, та Хруцького, упорядника хроніки діяльности Ініціятивної групи і перебігу подій на «соборі», наприкінці 1946 р. були опубліковані документи, що доводять грубе порушення при проведенні «собору» і всієї «возз’єднавчої» кампанії як католицьких, так і православних канонів, а також конституційних норм радянського законодавства й актів, що реґулюють правний статус релігійних організацій в СРСР. Дозвіл видрукувати матеріяли дав як республіканський, так і Львівський обласний Главліт (комітет з цензури). Початковий наклад збірки документів «собору» становив 10 тис. примірників. Потім було прийняте рішення додатково видрукувати ще 9 тис. примірників, у т. ч. 1 тис. на доброму папері і в твердій обкладинці, очевидно, як подарунковий варіянт для розповсюдження серед зарубіжних церковних достойників, що відвідували СРСР, та за кордоном.

У вступному слові «Від редакції» до Діянь собору необхідність друку його матеріалів та змістовне наповнення пояснюються так:

«Самозрозуміло, що діяння Собору з таким історичним значенням не можуть і не сміють залишатися в тайні, щоб і слід по них пропав. Тим більше, що ворожа пропаганда поширює різні негідні видумки про Собор. Отже, нехай світ знає про хід, наради, постанови і торжества нашого Собору. Все тут, у книжці, подаємо вірно, як воно дійсно було» (с. 13).

В днях 8, 9 і 10 березня 1946 р. Відбувся у м. Львові Собор греко-католицької (уніатської) Церкви на західних землях України. Собор однодушно вирішив відірвати від Ватикана греко-католицьку Церкву та возз'єднати її з Руською Православною Церквою. [...].

Президія Собору згори призначила тільки дві доповіді: Преосвященного Антонія (Пельвецького) і о. д-ра Гавріїла Костельника. А інші доповіді не були Президією заздалегідь передбачені. Їх автори самі від себе на Соборі виступили, бажаючи забрати слово в дискусії. Голова Президії Собору, о. доктор Гавріїл Костельник після прочитання своєї доповіді так і сказав: «Тепер відкриваю дискусію на цю тему». З цього ясно, чому переважна кількість тих доповідей має дискусійний характер (частинно повторюються в них ті самі думки і т. ін.). Автори написали їх тільки тому, що на Соборі з таким історичним значенням аж ніяк було промовляти без докладнішого підготування. Та так ясніше вийшов прояв їх свобідної волі, ніж коли доповіді були згори призначенні.

Кінцева стаття «Поворот на Свято-Володимирський шлях» В. Р. Ваврика не належить до діянь Собору. Вона й не була читана на Соборі. А тут, у книжці, ми вмістили її тільки тому, щоб діяння нашого Собору виступили на історичному тлі, освітлені промінням історії. Надіємося, що ця наша книжка «Діяння греко-католицької Церкви в м. Львові 8-10 березня 1946 р.» не буде тільки важливим історичним документом, але й дорогоцінною пам'яткою для кожного українця».

Хроніка собору в форматі PDF

Офіційна «Хроніка» Львівського псевдособору 8-10 березня 1946 року